Тема. Рослини навесні. Охорона рослин.
Мета. Продовжувати формувати уявлення про рослини, вміння розпізнавати їх за зовнішніми ознаками.
Розширити уявлення дітей про весняні зміни в природі, про те, як прокидаються від зимового сну рослини.
Навчити дітей вирішувати, розв’язувати проблемне питання збереження і охорони рослин.
Виховувати бережливе ставлення до рослин.
Обладнання: картини, кольорові малюнки з весняним пейзажем, таблиці: «Дерева, кущі, трав’янисті рослини», «Ранньоквітучі рослини», «Зовнішня будова рослин».
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань, чуттєвого досвіду учнів.
1. Декламація вірша.
- Всьому свій час, - почули ми від мами.
Була зима з глибокими снігами,
та сонечко сніги ті розтопило,
тепер поглянь: весна настала мила!
Марія Познанська.
- Отже, настала … (весна).
- Які зміни відбулися в природі?
- Що цікавого побачили, коли йшли до школи?
2. – Чи знаєте ви весняні місяці?
Перевіримо. Прочитайте на дошці текст, здогадайтеся, про який місяць розповідається?
Перший син Весни - …
Це ранок Весни. Сніг і кригу розтопив, берізку розбудив. Узявся до роботи – готується до сівби.
- Які істотні зміни, ознаки змін у природі відображено в назві місяця? Чому його названо - …?
Так, березень. У березах починає рухатися сік. Пробуджується береза рано навесні, повниться соком, розвивається. А бачили ви, як плачуть берези? По їх стовбурах стікають прозорі «сльозинки», а коли чиясь жорстока рука поранить дерево, сік починає текти струмком. Одна велика береза, пошкоджена сокирою, може втратити за весну до 200 л соку.
(Розповідь учня як брати сік).
- Послухаємо наступний текст…
Другий син весни - …(говорять)
До всього загляне, усьому мусить лад дати. Квітами обдаровує, бруньки виколисує, комашню вітає, пташок зустрічає…
- А які тут істотні ознаки змін у природі відображено у назві місяця?
- Прочитайте з дошки останній текст, намалюйте в уяві і впізнайте третій місяць весни.
Третій син весни - …
Трави колише, сади цвітом заквітчує.
- Так молодці, це – травень. Саме в травні сади цвітуть.
Цвітуть сади, цвітуть пишні,
цвіт біліє на черешні,
на яблуні рожевіє, -
всі квіточки сонце гріє.
Марійка Підгірянка.
- Так чому останній місяць весни називають травнем?
3. Підсумуємо наші знання про весняні місяці. Закінчіть речення.
1. Починає весну березень, тому що…
2. Другий місяць тому «квітень», що в цей час…
3. Завершує весну травень, адже в цю пору…
4. Щодня ви бачите сонце, небо, дерева, пташок… Ви вже знаєте, що все в природі взаємопов’язане. Пригадайте, що від чого залежить. Пронумеруйте ознаки весни у такому порядку, як змінюються явища в природі. Що відбувається раніше, а що пізніше?
(Завдання на картках.)
- Зміна висоти Сонця.
- Збільшення тривалості дня.
- Значне потепління.
- Поява комах.
- Раннє цвітіння трав’янистих рослин.
- Набубнявіння та розпускання квіткових і листкових бруньок дерев, кущів.
- Пробудження від зимового сну звірів.
- Приліт птахів.
ІІІ. Мотивація навчання. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми продовжуємо говорити про весну. Ви дізнаєтесь, які зміни відбуваються з рослинами навесні, чому навесні так дружно пробуджується природа. Це допоможе вам краще пізнати навколишній світ, рослинність рідного краю, відчути насолоду від її краси.
ІV. Робота над новим матеріалом.
1. З кожним весняним днем стає тепліше. Весна розбудила струмочки. Розбудила від сну й рослини. Розгляньте таблицю на дошці.
Рослини
Дерева трав’янисті рослини кущі
На столі розкладені картки з назвами рослин. Розподіліть їх на три групи та покладіть у відповідні кишеньки.
- Поясніть за якими ознаками ви розподілили?
2. Розбудила весна від сну дерева. Подивіться на малюнки (підручник) і на дошці. Першими прокинулись пухнасті котики. Ще до появи листя зацвітають верболози і ліщина. Це – кущі. А з дерев – верба, вільха. Після них зацвітає осика, тополя. Інші дерева й кущі спочатку вкриваються зеленим листям, а потім зацвітають.
3. Рано навесні зацвітають і трав’янисті рослини. Життя квітів починається з якої квітки, відгадайте.
Я найпершим зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
- Правильно, це – пролісок. Розгляньте зображення цієї квітки, малюнок. Пролісок – квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Подивіться, ще сніг лежить, а квітка проклюнулась крізь нього, пнеться цупкий зелений паросток з блакиттю. Пролісок долає всі перепони. Спочатку цю квітку і називали ПРОЛІЗОК. Не кожен її може побачити, бо ростуть ці квіти тільки в лісі. В цей час цвітуть і підсніжники (демонструю).
- І одразу ж зацвітає ряст (малюнок). Це вже весна. Квіти рясту фіалкові – теплі й сонячні.
Цікаву рослину можна побачити, йдучи через поле. Її листя з одного боку гладеньке і блискуче з якимись холодним блиском, а з другого – білясте, ніби вкрите м’якою і ніжною павутинкою. Два протилежні враження від цієї квітки – холодна байдужість і тепла ніжність. Народ назвав цю квітку … (розглядають).
- А це, діти … (фіалка). Від її пахощів ніжно і радісно.
А впізнайте цю? Це сон, з м’якими волохатими пелюстками. Народ любив рослини, складав про них багато цікавих легенд. Послухайте ось цю у розповіді мами … (Легенда)
- Подякуємо за цікаву розповідь. І скажіть, будь ласка, які ще квіти весни ви знаєте (первоцвіт, жовтий козелець, купальниця, медунка, горицвіт, конвалія). (Малюнки)
Можливо ви чули, що не всі рослини зацвітають в 1-й рік. Ось, горицвіт, наприклад, виростає тільки з насіння і починає квітнути на 5- 6 рік.
З неї виготовляють ефективні серцеві засоби.
А ми ще не згадали квіти, які вирощуємо у своїх садах.
4. Робота з таблицею «Ранньоквітучі рослини».
Діти, розгляньте таблицю, ознайомлюються, що у мати-й-мачухи є підземне стебло – кореневище, у під сніжника – цибулина, а у рясту – бульба. Повідомляю, що у тих рослин, які розглянули, влітку відбувається накопичення поживних речовин у підземних органах. А навесні при пригріванні сонечка, таненні снігу, волога віддається корінцем. Вода розчиняє поживні речовини, завдяки яким рослин7и швидко розвиваються.
5. Люди самі того не розуміючи завдають багато шкоди ранньоквітучим рослинам. Особливо, проліскам, під сніжникам, конвалії, сон-траві. Цих рослин раніше було дуже багато у наших лісах. Але красиві букетики не допомагають, а знищують природу. Деякі рослини стали вже рідкісними. Це – ряст, медунка, конвалія… Запам’ятайте! Цих рослин дуже мало! Вони потребують охорони. Як ви думаєте, чому треба охороняти рослини?
А для збереження рослин створено «Червону книгу». Занесені до неї рослини забороняється зривати.
(Учень читає вірш).
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Ми всі – господарі природи,
То ж збережемо й вроду.
Наша земля багата на рослини, але чи будуть вони збережені – залежить від … (нас). (Роздуми дітей)
V. Підсумок уроку.
1. Чому відбувалися такі зміни у рослин?
2. На яких деревах, кущах раніше з’являються квіти, а на яких – листя?
3. Які ранньоквітучі рослини ростуть у нашій місцевості?
4. Які рослини занесені до «Червоної книги»?
2. Ситуативні завдання.
- Що ви робитимете, коли на ваших очах бігають по клумбах? Ходять по газонах? Ламають гілки дерев?
- Пам’ятайте! Рослина – жива істота. Гілка разом з листям відіграє важливу роль в її житті. Завдяки листю рослини дихають, виділяють в повітря кисень, затримують пил.
- Як ви вчинете, коли зустрінете людей, які охапками несуть з лісу конвалії, проліски, виривають з корінням лікарські рослини?
3. Гра «Додай слово».
Йшла весна-красна
у синій хустині.
Несла весна – красна
у скринці – гостинці.
Ягнятам - … (травицю).
Гусятам - … (водицю).
Каченятам - … (ряску).
А малятам - … (ласку).
Т. Коломієць.
VІ. Домашнє завдання.
1. Намалюйте вдома ранньоквітучу рослину, підпишіть назви її органів.
2. Прочитайте в підручнику «рослини весною».
3. Розкажіть батькам про рослини ї їх охорону. Поясніть, чому треба охороняти рослини.
|
