Тема. «Нам воля і безсмертя дісталися нелегко» (за повістю В. Гея «Яворник»)
Мета. розширити та поглибити знання учнів із літератури рідного краю, розкрити ідейно – художній зміст повісті «Яворник».
Формувати вміння аналізувати художній твір; виховувати почуття національної гідності та національної свідомості, шанобливого ставлення до пам’яті померлих.
Тип уроку. комбінований.
Обладнання: портрет письменника, книга «Яворник», карта Волині із зазначенням населених пунктів, що згадуються у повісті, запис творів А. Моцарта «Лакримоза», Огінського «Полонез»,букетик із багна, анемони, первоцвіту.
Література:
1. Повість В. Гея «Яворник».
2. Я. Царук «Трагедія Волинських сіл».
3. Інтернет ресурси. Буктрейлер С. Ф. Озипчук «Яворник» - Василь Гей»
Епіграф. Я єсть народ, якого Правди сила
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила ! –
А сила знову розцвіла (П. Тичина).
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
Учитель. Для українського народу у всі часи найбільшою і найдорожчою цінністю у житті була свобода. Тому – то протягом віків доля його була позначена нелегкою боротьбою за волю та незалежність, часто із важкими втратами. Ця боротьба торкнулася і волинян – поліщуків. Особливого розмаху вона набула тут у 1942 – 43 р.р.
ІІ. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Сторінки історії
(Повідомлення групи дослідників)
1.Систематичні бойові дії ОУН – УПА розгорнула наприкінці 1942 на початку 1943 р.р. У квітні 1943 року УПА знищила 600 гітлерівців. З боями було зайнято кілька міст і містечок Західного Поліссі, звільнено в’язнів, зруйновано тюрми, військові та господарські об’єкти. Постійних ударів зазнавали німецькі комунікації.
2.Репресії в Західній Україні. НКВС СРСР видав своїм представникам розпорядження: «Сім’ї, в складі яких є оунівці, що перебували на нелегальному становищі. Або тих, що займаються бандитизмом, а також сім’ї засуджених оунівців взяти на облік і виселити до тилових областей Союзу». За офіційними даними в 1944 – 1951 р.р. у північні та східні райони СРСР було відправлено 200 тисяч сімей оунівців. Виселених завозили найчастіше в глухі, неосвоєні райони з тяжкими і незвичними для жителів Західної України кліматичними умовами. Це спричинило велику смертність серед дітей і людей похилого віку.
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
3.Про події цих років – повість В. Гея «Яворник», опублікована в журналі «Вітчизна» в 1995 році і визнана найкращим прозовим твором року, а її автор удостоєний Всеукраїнської премії імені Андрія Головка. Яворник – це назва села на Поліссі, яке у 50 – х р. р. ХХ століття повністю було переселене.
Учень на фоні музики (А. Моцарт «Лакримоза» чи Огінський «Полонез») читає вірш:
Нема села. Куди ж воно пропало ?
Розтало в синій хвилі далини ?
Запалося чи порохом припало ?
У вирій відлетіло восени ?
Нема села. А, може, це лиш сниться ?
Та звідки ж ця пекуча гіркота ?
Нема села. Лиш кінь біля криниці
Стоїть і плаче, наче сирота.
Нема села. Нема і вже не буде,
Поїхало з Полісся в інший край,
Лиш півень край старої халабуди
Уранці марно горло роздира.
Нема села. Тепла нема людського,
Схилився на дорогу чорний тин,
Бузькам нема озватися до кого,
Вмирають яблуні від самоти.
Нема села, що сіяло і жало,
І співом колихало вечори.
Нема села, що Яворником звалось,
Шумлять лиш шляхом явори.
Учитель. Не з доброї волі «село само себе на станцію везло». Воно було вирване з рідної землі за участь його жителів у національно – визвольній боротьбі, («Кинув хтось – бандерівське село, та й по всьому»). За цією трагічною подією стоять нелегкі долі поліщуків.
(Перегляд бук трейлера)
ІV. Актуалізація опорних знань.
Учитель: Повість В. С. Гея «Яворник» ви із захопленням прочитали. Тож на основі змісту визначимо проблеми, порушені автором у творі. Як ви думаєте, до чого спонукає нас цей твір ? (Учні відповідають).
Орієнтовні відповіді:
- Збереження природи, екологічна проблема.
- Війна.
- Свобода і рабство.
- Пам'ять про полеглих.
- Щастя і недоля.
- Вірність і зрада.
- Злочин і покара.
- Жорстокість і людяність.
- Єдність людини і природи.
- Сенс людського життя.
- Віра в Бога, духовність.
- Красиве і потворне.
V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
1. «Мікрофон»
- Ваші враження після прочитання твору?
- З яким твором перегукується повість Василя Гея ?
- У чому полягає ця схожість ?
- Як Олександр Хропот (Сендик) потрапив до Німеччини ?
- Чому він не хотів навчатись у поліцейській школі? (Зрада для справжнього українця була найбільшою ганьбою).
- Як Сендик стає вояком Української Повстанської Армії ?
(Зачитати із розділу ІХ.: «Кожен свідомий українець готовий був без вагань віддати життя у змаганні за волю та незалежність своєї землі, свого народу, за самостійну соборну Україну.»)
-Проаналізуйте слова Сендика, звернені до убитого друга Олексія.
(Кінець ІХ розділу: « І головний герой, і інші, такі ж як і він, у трагічні миті відчували себе причетними до долі всього народу і відповідальними за неї. Тому що це ж вони, герої, во ім’я пам’яті предків вершили цю долю, будували незалежну державу. Але ж не всі були героями. На жаль, серед людей завжди знаходились жорстокі покидьки, яких, здавалося, і земля не прийме до себе.»)
2. Словесне малювання.
- Яким ви уявляєте головного героя ? (Відповіді учнів)
- Хто ще із героїв вам найбільше припав до душі ? Опишіть їх.
3. Творча лабораторія.
Робота в групах. (Клас об’єднаний у дві групи, кожна група отримує своє завдання)
І група –
- Проаналізувати роздуми Сендика про переселення душ (розділ ІV). Який висновок можна зробити про смерть і безсмертя, про сенс людського життя?
- Скласти сенкан до слів «душа» і «смерть».
ІІ група –
- У чому бачить сенс життя кожен із вас ? Як поліщуки шанують пам'ять про полеглих за волю і незалежність нашої держави?
- Скласти сенкан до слів «життя» і «пам'ять».
4. Робота над текстом.
- З болем розповідав дід Трахон, який був «добрим духом цієї землі, хранителем її живої води і предківського тепла», як новий «сімнадцятий» голова колгоспу наказав переорати курган, де покояться останки полеглих. «По пам’яті своїй, по душах батьківських!» - кричить у розпуці душа Трахона. (Зачитати із розділу VІ).
- Чи завжди ви свято бережете пам'ять про полеглих за волю і незалежність нашої землі ?
- Як автор у творі засуджує війну ? Чому війна є найбільшим злочином в історії людства ? (зачитують кінець ІІІ розділу, розділ V, розділ VІІ).
Війна – це джерело жорстокості, вона знищує все те, заради чого людина живе на світі (Кохання Сендика і Зоньки).
Інсценізація уявної зустрічі Сендика ії Зонькою. (Учні розігрують сценку).
Уявна прес – конференція:
1. Чи хвилюють автора проблеми екології, бездумного втручання в природу? (Зачитати розділ ІІ від слів: «Людина, котра сама вирішила стати Богом, спираючись на силу влади, могутність фізичної енергії чи прогресу – злочинець, божевільний верхолаз, що рубав під собою гілку …»; розділ VІ від слів: «Справжнього лісу тепер на Волині як кіт наплакав …»; демонстрація слайдів).
( Болем у серці автора озивається Чорнобильська трагедія, яка простягла свою чорну лапу і у його рідне Полісся.)
2. Що було головним для селянина – поліщука у житті ?
( Земля як джерело існування. Хата – родинне гніздо, де завжди можна було знайти прилисток, сховатися від життєвих невзгод. (Тому над давнім згарищем дворища Федька Тереха завжди витав дух тепла і домашнього затишку). Криниця – символ духовного багатства родини, його джерело. «Не плюй у криницю, бо горе тобі буде», - гласить народна мудрість. Не можна було прати коло криниці, воду брудну виливати. Тому боїться дід Трахон, щоб «завдяки» меліораторам не згасли животоки в його криниці.)
3. Чи випадково Сендик, поспішаючи на завдання, при виході з лісу притулився на мить до берези ?
( Ніби передчуваючи жахливу трагедію, яку не зміг відвернути (вбивство коханої Зоньки) і при цьому потребуючи надзвичайних зусиль моральних, щоб вистояти, він підсвідомо тулиться до берези, набираючись від неї сили, бо ж, як відомо, береза з усіх дерев є найбільшим енергетичним донором.)
4. Подумайте і назвіть красиве у душі кожного з вас.
5. Чому автор неодноразово у творі звертається до контрастних понять: солодке – гірке? (гіркі дички старості – солод юності; солодкий дух сливняка – гіркий дим пожежі; солод липневої липи – гіркота соснової глиці; солод і гіркота землі).
( У долі людській завжди поруч були добро і зло. Все людина повинна пережити: не впасти, не зламатись, коли біда, не змаліти душею; не втратити моральних цінностей, коли благополуччя.)
6. Чи доводилось вам у житті підходити до такої межі? Як ви поступали ? Що вам допомагало вибрати правильний шлях у вирішенні проблеми ?
7. Українські повстанці вбивали ворогів, захищаючи свободу свого народу і держави, захищаючи своє кохання (помста Сендика). Як ви розцінюєте це з позиції Божої заповіді «Не убий!» ?
(Сендик приходить до висновку, що нелегко утримувати в собі звіра, який рветься на волю, нелегко бути смиренним, коли в душі горить ненависть, але все ж таки у його думках ми чуємо покаяння. Якщо людина щиро розкаюється у вчиненому, то вона може бути прощена. «Крім Бога Всевишнього є ще Бог у душі,»- роздумує Сендик.)
8. Які художні засоби у творі свідчать про поетичність світосприймання й мовлення письменника, а також про виразні риси менталітету українця ?
(Часте використання метафоричних образних висловів («золотою сльозою світився проти сонця Сендиків мед»; «земля натужно звільнялася од важкої запони пороху, гару, крові, аби крізь нестерпний біль обгорілого ранку всміхатися до липневого дня своєю одвічною природною красою»), використання символічних образів (первоцвіт, анемона – поетичні символи Волинської землі); прислів’їв та приказок (близька соломка ліпше далекого сінця; до чужого рота не приставиш ворота; там, де Макар телят пас; борг не реве, тільки спати не дає; вдома і солома дома; слово не стріла, а глибоко ранить; скаже – як зав’яже; силою ж не будеш милою; думки весь час навколо серця, душі, почуттів добра, правди, справедливості; глибока пошана до пам’яті померлих.)
ІV. Заключна частина уроку.
1. Підведення підсумків уроку.
Обміркуйте!
1. Що ж допомогло Олександру Хропоту вистояти, пройшовши крізь пекло (війна, концтабір,Мордовія), не зламатись, вберегти душу від озлоблення ? Звідки брав сили?
(Любов до свого народу, ніжне, хоча й трагічне, кохання, моральні заповіти предків, духовний зв'язок із рідною землею, народом, одвічний дух свободи, що був у крові кожного українця, віра в Бога, органічна єдність із природою, з якою він черпав силу.)
2. Що символізує молодий явір, якого садить Олександр Хропот?
( Яворець уперто намагався визволитися з обіймів густої ялини (ялина з усіх дерев має найбільше негативної енергії, тому її не саджали біля оселі ), аж поки його не пересадили на простір. Так і народ наш здобув волю і незалежність у нелегкій, часто жорстокій боротьбі.)
4. До якого висновку можна прийти, обґрунтувавши все сказане і почуте на уроці?
Я вважаю …
( Народ, у якому живе одвічний дух свободи, який корінням своїм міцно прив’язаний др. Рідної землі, який живе загальнолюдськими цінностями добра, милосердя, справедливості, який свято шанує пам'ять про полеглих у боротьбі, якому його майбутнє не байдуже – незнищенний, безсмертний.)
2.Метод «Незакінчене речення»
Я ЗАПАМ’ЯТАВ…
МЕНЕ ЗАЦІКАВИЛО…
МЕНІ СПОДОБАЛОСЬ…
3. Оцінювання учнів.
4. Домашнє завдання.
Написати твір – роздум «У чому я бачу сенс життя ?»
|
